ПIСНЯ ПРО МАТIР



Категории Борис Олiйник ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Посiяла людям лiта своï, лiтечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дiтей, як на свiтi по совiстi жити, Зiтхнула полегко — i тихо пiшла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись дiти, — Куди ви, бабусю? — онуки бiжать до ворiт. — Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора менi, дiти... А ви вже без мене ростiть. — Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? — А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? — А я вам лишаю всi райдуги iз журавлями, I срiбло на травах, i золото на колосках. — Не треба нам райдуг, не треба нам срiбла i злота, Аби тiльки ви нас чекали завжди край ворiт. Та ми ж переробим усю вашу вiчну роботу,— Лишайтесь, матусю. Навiки лишайтесь. Не йдiть. Вона посмiхнулась, красива i сива, як доля, Махнула рукою — злетiли увись рушники. Лишайтесь щасливi,— i стала замисленим полем На цiлу планету, на всi поколiння й вiки.
ПIСНЯ ПРО МАТIР