Я спокIйно б лежав пIд вагою столIть



Категории Борис Олiйник ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Я спокiйно б лежав пiд вагою столiть, Я б давно вже й землею став, Але ж бiсова дiвка на кручi стоïть, Огорнувши вiтрами стан. Вже зiтлiли до кореня меч i щит, Надi мною гуде Днiпрельстан. Але ж бiсова дiвка на кручi стоïть, Огорнувши вiтрами стан. Це було зо двi тисячi з гаком лiт, Коли стрiв мене вражий спис: От як стала на кручi, так i стоïть, I в зiницях лукавий бiс. I зове, i чарує бровою-крилом, I п'янить, мов козацький мед, Перехоплений в станi купальним зелом Ворожбитського зiлля букет. Ех, повстав я - розпалася скiфська гора, Наполохавши римських гусей! Взяв я рештки меча, золоту пектораль I сховав крадькома в музей. Я одягся модерно в нейлон i лавсан, На побачення бiг сто лiт. А вона, огорнувши вiтрами стан, Вже на iншiй межi стоïть. Я роззув черевики, я бiг сто лiт, Я побив олiмпiйський рекорд! Та вона вже на третiй межi стоïть, - А нехай би взяв мене чорт! Я поклав собi: вмерти i стерти слiд. Хай гуде по менi Днiпрельстан... Але ж бiсова дiвка на кручi стоïть, Огорнувши вiтрами стан.
Я спокIйно б лежав пIд вагою столIть